Актуальні аспекти діагностики та лікування шлунково-кишкових кровотеч

Метод оперативного втручання залежить від тяжкості стану пацієнта, виду ускладнень, тривалості кровотечі та передбачуваної операції, а також, звичайно, від кваліфікації хірурга. Професор Фомін твердо впевнений, що кваліфіковану допомогу хворому на виразкову кровотечу може надати хірург, який прооперував не менше 100 пацієнтів з подібною патологією.

Статистичні дані провідних клінік Великобританії свідчать, що летальність у хворих, прооперованих бригадами хірургів, що працюють уночі, виявилася майже в 2-2,5 рази вищою порівняно з летальністю після подібних операцій, які проводять «денні» бригади.

Професор зазначив, що вибір виду оперативного втручання, звичайно, визначає хірург, спираючись на свій досвід та вміння працювати з пацієнтами. Безумовно, перевага надається органозберігаючим операціям.

Ще одним важливим фактором досягнення добрих результатів лікування хворих з ЖКК є злагоджена робота хірургів та гастроентерологів. Адже всі пацієнти, які прооперовані з приводу цієї патології, повинні проходити диспансерне спостереження. Однак у сьогоднішніх умовах це поки що лише теорія. Доповідач, посилаючись на слова відомого вченого Юдіна, зазначив, що в медицині існує мало прикордонних питань, в яких взаємне розуміння хірургів і терапевтів давалося б так важко, як щодо лікування ЖКК. Він наголосив на необхідності реформування структури надання медичної допомоги хворим з такою патологією, яка б полягала в організації центрів ЖКК у багатопрофільних міських та районних лікарнях, де хірурги та гастроентерологи надавали б кваліфіковану допомогу хворим з виразковими кровотечами. Такі центри мають бути оснащені сучасним обладнанням та апаратурою для проведення малоінвазивних оперативних втручань.

Слід зазначити, що ендоскопічний моніторинг у 80% випадків дозволяє визначити рецидив кровотечі до появи клінічних симптомів у хворих та сприяє достовірному зниженню частоти оперативних втручань на висоті кровотечі, а також її рецидиву. Завдяки цьому достовірно знижується загальна летальність при кровотечах із виразок шлунка та дванадцятипалої кишки.

У другій частині симпозіуму обговорювалися питання ендоскопічної діагностики та лікування гострих ЖКК. Прозвучало багато доповідей щодо результатів досліджень, які проводяться на базі клінік Києва, Одеси, Ужгорода. Виступаючі ділилися власним досвідом, пропонували нові методики, обговорювали переваги та недоліки застосовуваних способів ендоскопічної діагностики та лікування гострих ЖКК.

У ході обговорення було виділено основні причини ЖКК:

виразкова хвороба – 53,7%;
ерозивний гастродуоденіт – 14,4%;
пухлини – 10,5%;
цироз печінки – 6,1%;
синдром Меллорі-Вейса – 7,3%;
діафрагмальна грижа – 1,1%.
Наголошено, що у провідних українських клініках сьогодні використовують схвалену Асоціацією лікарів-ендоскопістів класифікацію ЖКК за Forrest.

І група – кровотеча, що триває

F IA – кровотеча із судин малого диметра.
F IB – просочування.
FX – кровотеча з-під щільно фіксованого згустку, коли неможливо верифікувати джерело кровотечі.
ІІ група – зупинена кровотеча

F ІІА – тромбована судина.
F ІІВ – фіксований потік (червоний, чорний, білий >2 мм у діаметрі).
F ІІС – дрібні тромбовані судини.
ІІІ група – відсутні ознаки кровотечі (дефект під фібрином).

Учасники дискусії виділили такі ендоскопічні методи на джерело кровотечі з метою його зупинки або профілактики рецидиву кровотечі.

Теплова терапія – монополярна коагуляція у різних модифікаціях: біполярна, радіочастотна, аргоноплазмова коагуляція (АПК).
Ендоскопічна ін’єкційна терапія, для якої застосовують адреналін у розведенні 1:10 000, ізотонічний розчин натрію хлориду, 0,25-0,5% новокаїн та ін.
Аплікаційна терапія, для проведення якої використовують розчин адреналіну, амінокапронової кислоти, хірургічні клеї.
Ендоскопічне кліпування, лігування.